ПОЛОЖЕННЯ про антибулінгову політику

Початкової школи №53 Львівської міської ради

на 2026/2027 навчальний рік 

I. Загальні положення

1.1. Це Положення про антибулінгову політику ПШ№53 м. Львова (далі — Положення) розроблено відповідно до Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, законів України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX, «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII, Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 18.06.2026 № 961 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2026 за № 1078/46472, чинного з 11.08.2026), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми», Статуту закладу освіти.

1.2. Положення визначає єдині для закладу освіти принципи, напрями та механізми формування безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, дискримінації та булінгу (цькування).

1.3. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу: здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших працівників закладу освіти, батьків (законних представників) здобувачів освіти, а також на осіб, які тимчасово перебувають на території закладу освіти. Положення поширюється на всіх учасників колективу закладу освіти в розумінні Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) (у редакції наказу МОН України від 18.06.2026 № 961).

1.4. Положення затверджується наказом директора закладу освіти, вводиться в дію з дати підписання наказу, є обов'язковим для виконання всіма учасниками освітнього процесу та переглядається щорічно (перед початком навчального року) або за потреби.

II. Терміни та визначення

2.1. Булінг (цькування) — діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

2.2. Ознаки булінгу (цькування): систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін — кривдника (булера), постраждалого (жертви), спостерігачів (за наявності); дії або бездіяльність, спрямовані на приниження честі, гідності, заподіяння шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого; дисбаланс сил (фізичних, психологічних, соціальних) сторін.

2.3. Кібербулінг — форма булінгу з використанням цифрових технологій та засобів електронних комунікацій (соціальні мережі, месенджери, ігрові платформи, електронна пошта тощо).

2.4. Сторони булінгу (цькування): постраждалий, кривдник (булер), свідки (спостерігачі) булінгу.

2.5. Насильство щодо учасника освітнього процесу — будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність) фізичного, психологічного, економічного, сексуального характеру, що вчиняється стосовно учасника колективу закладу освіти (зокрема образи, погрози, приниження, переслідування, залякування; позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг; небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру — жести, жарти, прізвиська, поширення матеріалів інтимного змісту; будь-які небажані фізичні дії — від штовхання до завдання ударів). Булінг (цькування) є окремим проявом такого насильства, якому притаманна систематичність.

2.6. Систематичність (повторюваність) як ознака булінгу (цькування) означає вчинення відповідного діяння два або більше разів протягом 12 місяців з дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомлялося.

III. Мета та завдання антибулінгової політики

3.1. Метою антибулінгової політики закладу освіти є створення безпечного освітнього середовища, вільного від насильства й дискримінації, формування культури поваги до людської гідності та нетерпимого ставлення до будь-яких проявів булінгу (цькування).

3.2. Завданнями антибулінгової політики є: забезпечення виконання вимог законодавства щодо запобігання та протидії булінгу; підвищення обізнаності учасників освітнього процесу щодо ознак булінгу та алгоритмів реагування; своєчасне виявлення та розгляд випадків булінгу; надання психолого-педагогічної підтримки постраждалим, кривдникам і свідкам; здійснення систематичного моніторингу стану безпеки освітнього середовища.

IV. Принципи антибулінгової політики

4.1. Дитиноцентризм — пріоритет найкращих інтересів дитини в усіх рішеннях і діях закладу освіти.

4.2. Повага до людської гідності всіх учасників освітнього процесу незалежно від їхніх особистих характеристик.

4.3. Недискримінація та рівність можливостей.

4.4. Конфіденційність інформації про сторони випадку булінгу (цькування). Допускається подання анонімних повідомлень про випадки булінгу (цькування) та насильства.

4.5. Своєчасність і неупередженість реагування на випадки булінгу.

4.6. Системність профілактичної та просвітницької роботи.

4.7. Партнерська взаємодія закладу освіти з батьками (законними представниками) та громадськістю.

4.8. Доступність кількох каналів повідомлення про випадки булінгу (цькування) та насильства, у тому числі анонімних (скринька довіри, електронна адреса, телефонна лінія), та наявність відповідальної особи за приймання й реєстрацію таких повідомлень.

V. Суб'єкти реалізації антибулінгової політики

5.1. Директор закладу освіти — забезпечує загальну організацію, видає накази, здійснює контроль за виконанням антибулінгової політики. Директор призначає відповідальну особу за приймання та реєстрацію повідомлень про випадки булінгу (цькування) та насильства.

5.2. Педагогічна рада закладу освіти — розглядає стан реалізації антибулінгової політики, схвалює відповідні заходи.

5.3. Заступник директора з виховної роботи — координує профілактичну, просвітницьку та інформаційну роботу.

5.4. Практичний психолог та соціальний педагог — здійснюють діагностику, консультування, психолого-педагогічний супровід учасників освітнього процесу.

5.5. Класні керівники — проводять виховну роботу, є першою ланкою виявлення й повідомлення про випадки булінгу.

5.6. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) — розглядає заяви та повідомлення, ухвалює рішення відповідно до Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування). З 2026/2027 навчального року комісія розглядає також інші прояви насильства щодо учасників колективу закладу освіти; факт булінгу (цькування) як діяння встановлюється виключно судом — комісія оцінює обставини, визначає потреби постраждалої особи та ухвалює рішення про заходи реагування і підтримки.

5.7. Батьківський комітет (батьківська громадськість) — бере участь у профілактичних заходах та роботі комісії за згодою.

VI. Напрями реалізації антибулінгової політики

6.1. Нормативно-правове та інформаційне забезпечення (розроблення й оновлення внутрішніх документів, інформування учасників освітнього процесу).

6.2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань запобігання та протидії булінгу.

6.3. Профілактична та просвітницька робота зі здобувачами освіти.

6.4. Профілактика кібербулінгу та безпеки в інтернеті.

6.5. Інформаційно-просвітницька робота з батьками (законними представниками).

6.6. Реагування на випадки булінгу (цькування) відповідно до Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування) та Порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування). Реагування здійснюється у строки, визначені Порядком реагування на випадки булінгу (цькування) (у редакції наказу МОН України від 18.06.2026 № 961): розгляд повідомлення — протягом однієї доби з дня реєстрації; інформування Національної поліції України та служби у справах дітей у разі виявлення ознак насильства — не пізніше трьох годин; скликання комісії — не пізніше трьох робочих днів.

6.7. Моніторинг стану безпеки освітнього середовища та узагальнення результатів роботи.

6.8. Обов'язковий контроль та повторна оцінка ефективності заходів, ухвалених комісією за результатами розгляду випадку, з коригуванням таких заходів у разі відсутності очікуваного результату.

VII. Відповідальність

7.1. Особи, винні у вчиненні булінгу (цькування), несуть відповідальність, установлену статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Факт вчинення булінгу (цькування) як діяння, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлюється виключно судом.

7.2. Керівник закладу освіти, який не повідомив уповноважені підрозділи органів Національної поліції України про випадок булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, несе адміністративну відповідальність відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

7.3. До неповнолітніх осіб, причетних до булінгу, застосовуються заходи виховного впливу, передбачені законодавством України; у визначених законом випадках відповідальність можуть нести батьки або особи, які їх замінюють.

VIII. Прикінцеві положення

8.1. Це Положення набирає чинності з дня його затвердження наказом директора закладу освіти і діє протягом 2026/2027 навчального року до затвердження нової редакції.

8.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться наказом директора закладу освіти за поданням заступника директора з виховної роботи, педагогічної ради або комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).

8.3. Контроль за виконанням цього Положення покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи Святошенко Н.О.

СКЛАД КОМІСІЇ

з розгляду випадків булінгу (цькування) та інших проявів насильства

у ПШ№53 м. Львова

на 2026/2027 навчальний рік

Комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) створено відповідно до пункту 2 розділу III Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 за № 111/34394). У редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 18.06.2026 № 961 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2026 за № 1078/46472, чинного з 11.08.2026) комісія розглядає не лише випадки булінгу (цькування), а й інші прояви насильства (психологічного, фізичного, економічного, сексуального) щодо учасників колективу закладу освіти. Кількість членів комісії становить не менше п'яти осіб. До складу комісії включено педагогічних працівників закладу освіти, зокрема практичного психолога, а також, за згодою, представників батьківської громадськості, служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

№ з/п	Функція в комісії	Прізвище, ім'я, по батькові	Посада / місце роботи
1	Голова комісії	Іванишин Анастасія Степанівна	директор ПШ№53 м. Львова
2	Заступник голови комісії	Ворона Наталія Романівна	заступник директора з виховної роботи
3	Секретар комісії	Рижих Андрій Олександрович	практичний психолог
4	Член комісії	Святошенко Наталія Орестівна	заступник директора з виховної роботи
5	Член комісії	Чарковська Катерина Юріївна	заступник директора з виховної роботи
6	Член комісії	Максимчук Орися Олегівна	вчитель початкових класів
7	Член комісії	Будзар Юлія Богданівна	представник батьківського комітету

 

Основні завдання комісії:

1.   розгляд заяв і повідомлень про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти;

2.   проведення розслідування щодо обставин, викладених у заяві, з дотриманням конфіденційності;

3.   оцінка обставин випадку, визначення потреб постраждалої особи та ухвалення рішення про заходи реагування і соціально-психологічної підтримки (факт булінгу (цькування) як діяння встановлюється виключно судом; комісія не встановлює цей факт, а визначає потребу дитини в підтримці та заходи реагування);

4.   визначення заходів виховного впливу та соціально-психологічної підтримки учасників випадку;

5.   надання рекомендацій педагогічним працівникам та батькам (законним представникам) сторін булінгу;

6.   моніторинг ефективності вжитих заходів реагування. У разі якщо вжиті заходи не дають очікуваного результату, комісія повторно оцінює ситуацію та за потреби коригує заходи підтримки;

 

7.   забезпечення права дитини бути вислуханою під час розгляду випадку відповідно до її віку та рівня зрілості, фіксація позиції дитини в матеріалах розгляду (вислуховування відбувається за участю батьків (законних представників), практичного психолога або соціального педагога, а за їхньою письмовою згодою — без батьків).

 

ПОЛОЖЕННЯ про порядок розгляду випадків булінгу (цькування)

у ПШ№53 м. Львова

I.              Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII та Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 за № 111/34394). у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 18.06.2026 № 961 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2026 за № 1078/46472, чинного з 11.08.2026), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми».

1.2. Положення визначає процедуру подання заяв (повідомлень) про випадки булінгу (цькування), склад та порядок роботи комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі — комісія), а також заходи із запобігання та протидії булінгу в закладі освіти.

1.3. Дія цього Положення поширюється на випадки булінгу (цькування), учасниками якого є здобувачі освіти, педагогічні працівники та інші учасники освітнього процесу закладу освіти. З 2026/2027 навчального року дія цього Положення поширюється також на інші прояви насильства (психологічного, фізичного, економічного, сексуального) щодо будь-яких учасників колективу закладу освіти.

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування)

2.1. Заяви або повідомлення про випадки булінгу (цькування) стосовно здобувача освіти або будь-якого іншого учасника освітнього процесу можуть подавати: здобувачі освіти, їхні батьки (законні представники), педагогічні працівники, інші працівники закладу освіти та інші особи, яким стало відомо про випадок булінгу. Повідомлення може бути подане анонімно.

2.2. Заява (повідомлення) подається в усній або письмовій формі, зокрема з використанням засобів електронної комунікації (електронна пошта, форма зворотного зв'язку на офіційному вебсайті закладу освіти, скринька довіри, телефонна лінія (номер визначається закладом освіти)), безпосередньо директору закладу освіти.

2.3. Педагогічні працівники, які отримали заяву чи інформацію про випадок булінгу від учасників освітнього процесу, зобов'язані невідкладно повідомити про це керівника закладу освіти.

2.4. Директор закладу освіти реєструє заяву (повідомлення) в журналі обліку заяв і повідомлень про випадки булінгу (цькування) в день її надходження. Керівник закладу освіти розглядає заяву (повідомлення) не пізніше однієї доби з дня її реєстрації; у разі виявлення ознак насильства невідкладно, але не пізніше трьох годин з моменту виявлення, інформує уповноважені підрозділи Національної поліції України та службу у справах дітей.

III. Склад комісії, права та обов'язки її членів

3.1. Для розгляду заяв (повідомлень) про випадки булінгу (цькування) директор закладу освіти своїм наказом створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування), склад якої затверджується окремим додатком до наказу (Додаток 2).

3.2. Кількість членів комісії становить не менше п'яти осіб. Головою комісії є керівник закладу освіти. До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності), а також, за згодою, представники батьківської громадськості, служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

3.3. Голова комісії: скликає та веде засідання комісії; організовує розгляд заяви (повідомлення); підписує протокол засідання комісії.

3.4. Члени комісії мають право: отримувати від сторін випадку пояснення в усній чи письмовій формі; ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку; вносити пропозиції щодо заходів реагування.

3.5. Члени комісії зобов'язані: діяти неупереджено та об'єктивно; дотримуватися конфіденційності інформації про сторони випадку; не розголошувати персональні дані учасників випадку.

IV. Порядок роботи комісії

4.1. Директор закладу освіти скликає засідання комісії не пізніше ніж протягом трьох робочих днів із дня отримання заяви (повідомлення) про випадок булінгу (цькування). Комісія скликається для розгляду як випадків булінгу (цькування), так і інших повідомлених проявів насильства щодо учасників колективу закладу освіти.

4.2. Комісія на своєму засіданні заслуховує сторони випадку (за наявності та за згодою), забезпечує право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості з фіксацією її позиції (за участю батьків (законних представників), практичного психолога або соціального педагога, а за письмовою згодою батьків — без них), та протягом не більше десяти робочих днів із дня отримання заяви (повідомлення) оцінює обставини випадку, визначає потреби постраждалої особи й ухвалює рішення про заходи реагування та підтримки. Факт вчинення булінгу (цькування) як діяння встановлюється виключно судом; комісія цей факт не встановлює.

4.3. Рішення комісії приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії та оформлюється протоколом, який підписують голова та секретар комісії.

4.4. У рішенні комісії зазначаються: обставини випадку; сторони випадку; висновок щодо потреб постраждалої особи; рекомендовані заходи реагування (виховного впливу, психологічної підтримки). Рішення комісії не є встановленням факту булінгу (цькування) як діяння — такий факт встановлюється виключно судом.

4.5. Рішення комісії доводиться до відома директора закладу освіти, який ухвалює відповідне управлінське рішення та за потреби видає наказ про застосування заходів реагування.

4.6. Комісія здійснює обов'язковий моніторинг виконання ухваленого рішення та ефективності вжитих заходів. У разі якщо заходи не дають очікуваного результату, комісія повторно оцінює ситуацію та коригує заходи підтримки. Примирення сторін допускається лише за добровільною згодою постраждалої особи (її батьків (законних представників)), за відсутності ризику повторного насильства і з урахуванням висновку практичного психолога.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

5.1. Заклад освіти забезпечує реалізацію заходів із запобігання та протидії булінгу (цькуванню) відповідно до Плану заходів, затвердженого на відповідний навчальний рік.

5.2. Заклад освіти забезпечує інформування учасників освітнього процесу про способи повідомлення про випадки булінгу (цькування), права та обов'язки сторін, порядок розгляду заяв.

5.3. Заклад освіти взаємодіє зі службою у справах дітей, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України з питань запобігання та протидії булінгу

 

5.4. Заклад освіти забезпечує функціонування не менш як трьох каналів подання повідомлень про випадки булінгу (цькування) та насильства, у тому числі анонімних, і визначає відповідальну особу за приймання та реєстрацію таких повідомлень.

ПОРЯДОК подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) у ПШ№53 м. Львова

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає процедуру подання заяв (повідомлень) про випадки булінгу (цькування) та інших проявів насильства щодо учасників колективу закладу освіти, а також порядок їх розгляду з дотриманням конфіденційності, відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII, Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 18.06.2026 № 961 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2026 за № 1078/46472, чинного з 11.08.2026), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1513, Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI.

1.2. Цей Порядок є невід'ємною частиною Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування) (Додаток 4 до наказу) і застосовується разом із ним.

1.3. Дія цього Порядку поширюється на здобувачів освіти, педагогічних та інших працівників закладу освіти, батьків (законних представників) здобувачів освіти, а також на всіх інших учасників колективу закладу освіти незалежно від того, чи є вони безпосередньо учасниками освітнього процесу.

II. Канали та форма подання заяв (повідомлень)

2.1. Заява (повідомлення) про випадок булінгу (цькування) або насильства може бути подана в усній або письмовій формі, зокрема в електронній.

2.2. Заклад освіти забезпечує функціонування не менш як трьох каналів подання заяв (повідомлень): скринька довіри; електронна адреса закладу освіти для звернень; телефонна лінія (номер оприлюднюється на офіційному вебсайті закладу освіти).

2.3. Заява (повідомлення) може бути подана анонімно. Анонімні повідомлення підлягають реєстрації та розгляду в загальному порядку, з урахуванням об'єктивних можливостей перевірки викладених у них обставин.

2.4. Заяву (повідомлення) може подати: здобувач освіти, його або її батьки (законні представники), педагогічний чи інший працівник закладу освіти, а також будь-яка інша особа, якій стало відомо про випадок.

2.5. Педагогічні працівники, яким стало відомо про можливий випадок булінгу (цькування) або насильства, зобов'язані невідкладно повідомити про це керівника закладу освіти або відповідальну особу, зазначену в пункті 3.1 цього Порядку.

III. Реєстрація заяв (повідомлень)

3.1. Директор закладу освіти призначає відповідальну особу за приймання та реєстрацію заяв (повідомлень) про випадки булінгу (цькування) та насильства, яка забезпечує ведення журналу обліку та дотримання конфіденційності.

3.2. Заява (повідомлення) реєструється в журналі обліку заяв і повідомлень про випадки булінгу (цькування) та насильства в день її надходження із зазначенням дати, часу та способу подання; у разі анонімного звернення дані заявника не зазначаються.

3.3. Журнал обліку ведеться з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних та зберігається у місці, недоступному для сторонніх осіб.

3.4. Керівник закладу освіти розглядає зареєстровану заяву (повідомлення) не пізніше однієї доби з дня її реєстрації.

IV. Порядок розгляду заяв (повідомлень) із дотриманням конфіденційності

4.1. У разі виявлення за результатами первинного розгляду ознак насильства керівник закладу освіти невідкладно, але не пізніше трьох годин з моменту виявлення, інформує уповноважені підрозділи Національної поліції України, а якщо стороною випадку є неповнолітня особа — також службу у справах дітей.

4.2. Директор закладу освіти скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) та насильства не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня реєстрації заяви (повідомлення) відповідно до Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування) (Додаток 4 до наказу).

4.3. Розгляд заяви (повідомлення) здійснюється комісією з дотриманням вимог конфіденційності: без розголошення персональних даних сторін особам, не залученим до розгляду; без обговорення обставин випадку поза межами засідання комісії.

4.4. Забезпечується право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості, з фіксацією її позиції в матеріалах розгляду (за участю батьків (законних представників), практичного психолога або соціального педагога, а за письмовою згодою батьків — без них).

4.5. Хід і результати розгляду заяви (повідомлення), рішення комісії доводяться до відома виключно сторін випадку (їхніх батьків (законних представників)) та директора закладу освіти.

V. Гарантії конфіденційності та захисту персональних даних

5.1. Інформація про сторони випадку булінгу (цькування) або насильства, обставини та результати розгляду становить конфіденційну інформацію та обробляється відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI.

5.2. Доступ до матеріалів розгляду мають виключно члени комісії, директор закладу освіти, а також, у визначених законодавством випадках, уповноважені підрозділи Національної поліції України та служба у справах дітей.

5.3. Розголошення інформації про заявника, сторони випадку чи обставини справи особами, яким ця інформація стала відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, є підставою для притягнення їх до відповідальності відповідно до законодавства України.

5.4. У разі анонімного звернення заклад освіти не вимагає розкриття особи заявника та вживає заходів реагування виключно на підставі викладених у повідомленні обставин.

VI. Відповідальність

6.1. Неповідомлення педагогічним працівником керівника закладу освіти про відомий йому випадок булінгу (цькування) або насильства є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства.

6.2. Порушення вимог щодо конфіденційності інформації про сторони випадку тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

6.3. Неповідомлення керівником закладу освіти уповноважених підрозділів Національної поліції України про виявлені ознаки насильства тягне адміністративну відповідальність, передбачену статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

VII. Прикінцеві положення

7.1. Цей Порядок є обов'язковим для виконання всіма учасниками освітнього процесу та іншими учасниками колективу закладу освіти.

 

7.2. Зміни до цього Порядку вносяться наказом директора закладу освіти.

 ПЛАН заходів,

спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)

та іншим проявам насильства

в ПШ№53 м. Львова на 2026/2027 навчальний рік

План розроблено відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII, Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 18.06.2026 № 961 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2026 за № 1078/46472, чинного з 11.08.2026), та Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми», з метою створення безпечного освітнього середовища, вільного від насильства й дискримінації, у 2026/2027 навчальному році.

Мета Плану — забезпечення виконання вимог законодавства щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) і насильству, підвищення обізнаності учасників освітнього процесу, своєчасне виявлення та розгляд випадків, надання психолого-педагогічної підтримки, здійснення моніторингу стану безпеки освітнього середовища.

 

Твоя безпека в школі

У нашій школі розпочав роботу проєкт «Твоя особиста безпека». Це ще один крок до того, щоб кожна дитина почувалася комфортно та знала: її голос важливий та буде почутий.

На уроках ми говоримо з учнями про безпеку фізичну та психологічну, повагу та дружні стосунки. Дітки дізнаються, куди можна звернутися, якщо їх образили, і чому мовчати про проблему – не вихід.

Кнопка "Говори" дозволяє швидко й просто поділитися тим, що турбує. І найголовніше – жодна дитина не залишиться з проблемою наодинці.

Наша школа – це місце, де кожен має право бути почутим і захищеним.

 

 

 

 

"Психологічна безпека кожному"

З вересня в нашій школі стартував проєкт «Психологічна безпека - кожному». Мета проєкту - створити середовище, де кожен учень, вчитель, батьки відчувають розуміння та підтримку, а атмосфера довіри є визначальною у стосунках.

«Скринька довіри» у кожному класі та в зонах психологічного розвантаження (бібліотека, кабінет психолога, кабінет соціального педагога), спостереження та анкета-опитування для вчителів, спілкування з батьками - перші кроки до відвертої розмови, а отже і своєчасного виявлення та попередження конфліктних ситуацій, створення психологічного комфорту для всіх учасників освітнього процесу.

Спільними зусиллями досягнемо бажаного результату.

 

Графік роботи практичного психолога

АДАПТАЦІЯ ЧЕТВЕРТОКЛАСНИКІВ

Протягом усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватися до різних ситуацій. Адаптаційний період надає можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу.

Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі. Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

Наступність є закономірною умовою цілісності й ефективності навчально-виховного процесу; чинником, що визначає логіку та послідовність навчання й виховання особистості на всіх вікових етапах, а тому вона має бути реалізована на всіх рівнях презентації змісту освіти.

Навчання в НУШ кардинально відрізняється від традиційного: підходи, ставлення, стиль викладання, мобільність, можливості розвитку, творчості, креативності. Ці діти з початкової школи приходять у 5 клас іншими. Вони вміють дружити, вони більш толерантні, мають іншу мотивацію. Якщо мотивація традиційної школи – це зазвичай оцінки, то ці діти приходять за знаннями.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму. Як засвідчує досвід, учителів, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат — завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання.

У початковій школі дитина звикла до одного педагога, до постійної емоційної підтримки. Переходячи «в руки» до значної кількості різних учителів, які іноді не пам’ятають навіть імені дитини, а надто її індивідуальні особливості, учень губиться, у нього зникає інтерес до навчання, бажання спілкуватися; з’являється тривожність, він замикається в собі, ще більше поглиблюючи прірву між собою та вчителем.

Скоригувати ці проблеми можна лише ставленням до дитини як до рівного,саме тут батьки повинні взяти на себе відповідальність за підтримку дитини, щиро зацікавившись її проблемами, виховуючи довіру до себе й відчуття захищеності.
         Саме від того, як буде побудовано спілкування з дитиною вже в перші дні навчання в 5-му класі, залежатиме й мотивація учіння, і ставлення до навчання загалом, а зрештою, і результативність цього навчання.

 

Проблеми, що виникають під час переходу з початкової школи до основної:

• немає учителя, який завжди був би поруч і прийшов на допомогу (учителів багато, але вони більше зацікавлені в успішності й бездоганній поведінці);
• зацікавленість навчанням своєї дитини й гіперопіка батьків різко знижуються: «дитина виросла — нехай сама вирішує свої проблеми»;
• нові навчальні програми;
• вимоги вчителів, педагогічний стиль кожного з них дуже різний і не завжди спрямований на полегшення життя дитини.

Адаптація — це процес взаємодії живих організмів і навколишнього середовища, який призводить до їх оптимальної пристосованості до життя й діяльності.

Соціально-психологічна адаптація — це пристосування до суспільства, у якому ми живемо; процес набуття людиною визначеного соціально-психологічного статусу; оволодіння соціально-психологічними функціями.

Зниження успішності в навчанні під час переходу із початкової школи до середньої у значної кількості учнів (20%) виникає внаслідок не узгодженості навчального процесу в початковій та середній школі на організаційному, змістовому й методичному рівнях.

Причинами виникнення цієї проблеми є:
• невміння учнів упоратися зі збільшеним обсягом домашнього завдання, адаптуватися до різних вимог  учителів-предметників;
• недостатнє вивчення даних про випускників початкової школи, їхніх здібностей і реальних навчальних досягненнях;
• непідготовленість учителів до роботи з дітьми молодшого шкільного віку, і як наслідок — неадаптованість методики викладання до можливостей дітей певного віку: стрибкоподібний перехід до нових (порівняно з початковою школою) методів навчання;
• нерозуміння учнями навчального матеріалу, який суперечить раніше вивченому в початковій школі;
• непідготовленість до сприйняття ускладне- ного змісту навчальних курсів у 5-му класі.

 

У нашому навчальному закладі питанням наступності приділяється значна увага. Учителі початкової школи й учителі-предметники середньої школи аналізують навчальні програми, складають їх порівняльні характеристики. У нас тісно налагоджена співпраця зі старшою школою “Престиж”

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ЧЕТВЕРТОКЛАСНИКІВ

● Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу.

 

●  Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих приводів, для занепокоєння, консультуйтеся з учителем не рідше, ніж раз на місяць.

●      Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості дізнатися, як ваша дитина навчається і як її навчають.

●  Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі. Установіть спеціальний час для виконання домашнього завдання і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання.

●   Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі.

● Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

●     За будь–якої можливості намагайтеся уникнути значних змін  або порушень у домашній атмосфері протягом першого півріччя. Спокій домашнього життя  дитини допомагає їй ефективніше розв’язувати проблеми в школі.

НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ

       До 16-ти днів проти насилля був оформлений інформаційний стенд для батьків присвячений ненасильницькому спілкуванню батьків з дітьми. В чому ж полягає суть цього поняття? В першу чергу ненасильницьке спілкування базується на принципі безумовного прийняття дитини; це вміння ввійти в її положення, відчути потреби та почуття, крім цього – це також вміння слухати і чути не тільки себе, але й іншого, зокрема дитину. В цьому інформаційному блоці висвітлено фрази, які батьки іноді кажуть своїм дітям, не задумуючись, що це боляче ранить їхні серця і відкладається в довгий ящик пам’яті та образ. Для того, щоб уникати таких  висловів як: «ти мене злиш», «не сором мене», «нічого ти не розумієш», «не хочу тебе чути»  – на цьому стенді є хороша, екологічна альтернатива, яка зовсім інакше буде сприйматись дитиною і буде вчити її правильно виражати свої почуття і розуміти батьківські. 

 

Лист Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-363 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.”

 

 

 

Формування позитивного мислення в дітей  (виступ практичного психолога на батьківських зборах 24.01.2020р.)

---

• Попередня
• Наступна